Хто і для чого збудував “Пентагон” поблизу Дрогобича на Львівщині..?
Перед вами копія плану містечка Кьоніґсау, яке було споруджене німецькими колоністами-католиками у 1783 році на відстані 22 кілометра від Дрогобича. Сьогодні на території колишнього Кьоніґсау, розкинулося село Рівне, яке зберегло планувальну структуру колишньої колонії (див. світлину).
Дивлячись на цей рисунок ви, звісно, одразу розпізнали у ньому пентагон і пентаграму (п’ятикутник) – один із найбільш давніх релігійно-містичних символів. Виникає закономірне питання: для чого цьому підкарпатському містечку Кьоніґсау надали, в плані, саме такої форми – пентагону..?
Адже населених пунктів із таким плануванням, не зустрічається більше ніде у світі. Ось у чому унікальність цього “галицького Пентагону”..! Хтось і для чогось закладав у цей план свою ідею… Щось вона мала символізувати, а головно – працювати, тобто реалізовувати, скриті у ній, ідеологічні смисли.
По-перше, я спробував розшукати хоч якісь більш-менш точні відомості про отого австрійського інженера-архітектора Бургаллера (Burgaller), якому приписують розробку розглядуваного плану Кьоніґсау, але результат невтішний: не знайшов жодних фактів, які б про це свідчили.
По-друге, вивчення плану Кьоніґсау привело мене до припущення, що в основі його розробки лежать не стільки побутово-урбаністичні, як ірраціональні релігійно-світоглядні ідеї (причому, частина з них – на межі зі сферою релігійної містики).
Ну, от, посудіть самі: на наведеному тут плані в центрі цього містечка-колонії Кьоніґсау бачимо велику площу у формі пентагону, в яку вписано пентаграму (п’ятикутну зірку) із храмом у центрі. Причому, бічна сторона цього пентагону становить близько 800 метрів. Із кутів цього центрального пентагону радіально відходять п’ять променів-доріг, простір між якими зайнятий кварталами із вуличками між ними.
І, перше що спадає на думку так це те, що тут ми маємо справу із якоюсь зумисне сакралізованою структурою, яка невідомо для чого створена (якби такий план був типовим і розповсюдженим у той час, то ми б бачили поселення зі схожим плануванням також в інших місцях Європи. Але ж прямих аналогій нашому Кьоніґсау, у світі досі не виявлено…).
І, наостанок – про символізм самого плану: отого пентагону і пентаграми.
У ранній західній Церкві пентаграма могла символізувати, як припускають, п’ять ран нашого Спасителі: перша – від тернового вінця, а чотири – від цвяхів на руках і ногах. Але, щось у тому ранньому Середньовіччі відбулося, що в часи інквізиції пентаграму стали називати “Ногою відьми” (Witch’s Foot, німецьке: Drudenfub). Зрештою, пояснень до символіки пентагону і пентаграми є ціле море, однак це виходить за рамки теми мого допису.
…Сьогодні можемо багато всього різного припускати: хто і для чого побудував Кьоніґсау у формі пентагону. На мій погляд, під час розробки (а, можливо, і замовлення самого плану) Кьоніґсау, не обійшлося без впливу масонських організацій, які буквально хлинули в Галичину, зокрема, до Львова після 1772 року, коли наші землі перейшли під протекторат дому Габсбургів.
Гадаю, що відповіді на усі ці питання досі лежать невідчитаними у старезних – вкритих багатолітнім пилом – фоліантах на котромусь зі стелажів у наших архівах. Одним словом – Кьоніґсау потрібен свій, безтямно закоханий у нього, дослідник минулого…
Микола Бандрівський