Війна в Україні триває, і перспективи її завершення невизначені. Ворог не відступає, намагаючись повернути собі території, що колись входили до складу Російської імперії.
Для багатьох українців головним пріоритетом є закінчення бойових дій, а не їх продовження. Ми хочемо, щоб в небі не було ракет і “шахедів”, щоб наші солдати не гинули, щоб на вулицях не було ТЦК, щоб мобілізовані повернулися додому.
Але влада продовжує наполягати на продовженні війни. Зараз ми знову чуємо про план «Перемоги». І все заради однієї мети: продовжити війну, щоб залишитись при владі. Будьмо реалістами: через корупцію та інші болючі питання — нинішня влада приречена.
Вона може протриматись тільки до кінця війни… тому не зацікавлена в її завершенні чи навіть у тимчасовому припиненні вогню.
Поки солдати захищають фронт, країна залишається під контролем корумпованої еліти, яка вважає порушення прав, корупцію та безкарність нормою. Київська влада часто копіює російські методи, адже радянська спадщина все ще впливає на українську політику.
Історично територія України була поділена між двома імперіями — Західною, Австрійською, та Східною, Московською, залишивши нам спадщину яка досі визначає нашу національну ідентичність та історичний шлях.
На десятому році війни Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Запоріжжя досі розмовляють російською мовою, слухають російську музику, ходять до московської церкви. Саме Звідси, у нас, у найгірших традиціях Росії та Радянського Союзу — корупція, порушення прав, безкарність.
Натомість спадщина, що залишилася нам від Австро-Угорщини, а саме Галичина, яка, ніколи не була частиною Російської імперії, підкреслює наше європейське минуле, нагадує про нашу європейську ідентичність і зв’язок із західною історією та німецькою культурою.
Але, Що робити з тими, хто свідомо відмовляється від української ідентичності, продовжує думати та говорити московською мовою, кому досі «какая разница на каком язіке говорить», з цим Руським миром? Підказку нам дає сама історія…
Для збереження людей, порятунку Нації та історичної ідентичності, ми повинні відродити вікову європейську історію і відновити Королівство Галичини та Лодомерії, що припинило своє існування лише сто років тому.
Відродження Королівства Галичини та Лодомерії — це можливість для Галичини повернутися до складу Європи. Відновлення цього Королівства дозволить відновити історичну справедливість і повернутись в європейську сім’ю націй.
Це має відбуватися в межах законних і демократичних процедур.
У той час, коли Європа повертається до традиційних цінностей, що шанують історію та культуру, відродження історії Королівства Галичини та Лодомерії отримає підтримку від європейських патріотичних рухів, які стають все популярнішими в Європі.
Особливу роль у підтримці відродження Королівства Галичини та Лодомерії відіграє династія Габсбургів. Карл фон Габсбург, глава дому Габсбург-Лотарингів, здатний забезпечити міжнародну підтримку для відродження історичної держави.
Відновлення Королівства Галичини та Лодомерії на мапах Європи — це шлях до відродження наших цінностей, нашої ідентичності та нашого місця в європейському світі.
Слава Галичині!