Сьогодні, 28 квітня, ми згадуємо трагічний день 28 квітня 1947 року – день початку кривавої операції “Вісла”. Ця насильницька акція польської влади стала чорною сторінкою в історії галичан.
Операція “Вісла” була цинічно спланованою та жорстокою депортацією близько 150 тисяч безневинних людей з наших прадавніх етнічних земель на чужі західні та північні терени Польщі. Цей злочинний акт мав на меті не лише придушення Української повстанської армії (УПА), але й варварське знищення самобутньої галицької ідентичності на наших споконвічних землях.
Польська влада вдалася до низки нелюдських злочинів, які несуть усі ознаки геноциду:
Примусове вигнання: Тисячі галицьких родин були насильно вирвані зі своїх домівок, часто в лічені хвилини, без права забрати бодай найнеобхідніше чи попрощатися з рідною землею. Їх, як худобу, завантажували у товарні вагони та безжально вивозили в невідомість.
Розпорошення громади: Депортованих галичан навмисно розкидали малими групами серед чужого польського населення, штучно створюючи нестерпні умови для їхньої асиміляції та безповоротної втрати національної свідомості.
Ув’язнення та тортури в концтаборі Явожно: Тих галичан, хто чинив хоч найменший опір депортації або був безпідставно запідозрений у зв’язках з УПА, кидали за колючий дріт спеціально створеного концентраційного табору в Явожні. Там вони зазнавали від поляків звірячого поводження, нелюдських тортур, голоду, хвороб та жахливої смерті. Безжальні польські військові трибунали цинічно виносили смертні вироки беззбройним цивільним галичанам.
Руйнація культурної спадщини: Внаслідок варварської депортації були спустошені квітучі регіони, безслідно зникли вікові церкви, осквернено та знищено кладовища, безцінні пам’ятки культури та історії, що століттями свідчили про унікальну присутність галичан на цій землі.
Знищення ідентичності: Попри відсутність прямого наказу на фізичне знищення, злочинна мета операції “Вісла” полягала у викоріненні самого духу Галичини, розчиненні нас, галичан, серед іншого етносу та позбавленні нас священного права на власну ідентичність.
Саме ці незаперечні факти дають нам повне моральне право стверджувати, що операція “Вісла” була справжнім геноцидом галичан. Це була не просто насильницька депортація, а свідома, злочинна акція, здійснена польською владою, спрямована на тотальне знищення нашої національної спільноти, нашої багатовікової культури та святої історичної пам’яті.
Визнання операції “Вісла” геноцидом галичан є не лише відновленням історичної справедливості, але й нашим священним моральним обов’язком перед світлою пам’яттю безневинно убієнних жертв. Це наш спосіб навіки вшанувати їхнє трагічно обірване життя, їхню мужню боротьбу за збереження нашої національної гідності та неповторної ідентичності, а також твердо засвідчити, що ми ніколи не забудемо цієї жахливої трагедії.
Вічна пам’ять! Слава незламному духу Галичини!
З глибокою повагою,
Голова ГО “Європейська Галичина”
Віталій Махинько