Вже понад рік в Україні триває повномасштабна кровопролитна війна з російським агресором. Загалом же, бойові дії на території нашої держави з московськими загарбниками точаться вже дев’ятий рік. Впродовж всього цього часу українські землі були і залишаються своєрідною буферною зоною, яка відокремлює Європу від апетитів кремлівського режиму.
Країна, що не входить до складу НАТО, попри всі скептичні прогнози світової спільноти, зуміла не просто вистояти «3 дні», але й дати російському війську рішучий опір, відвоювавши значну частину окупованих територій в північному, східному та південному регіонах. Ці історичні події дали впевненість всьому світові й самим українцям в тому, що перемога України, – це лише питання часу.
Наразі Україна, як демократична держава, виступає щитом для Європи, що дуже високо оцінено провідними міжнародними стратегічними партнерами, які територіально знаходяться найближче до держави-терористки. Так, Польща, Литва та Латвія першими на початку повномасштабного вторгнення виявили найпотужнішу підтримку українському суспільству. В перші місяці війни три країни прихистили рекордну кількість громадян України – понад 5 мільйонів. Впродовж всіх наступних місяців і до сьогоднішнього дня держави-союзниці надають необхідну підтримку у вигляді військового озброєння та фінансових вкладень.
Аналогічну позицію в неоголошеній Росією війні зайняла і Велика Британія. Наразі Сполучене Королівство є другою (після США) країною-постачальником військової допомоги для України, з загальним кошторисом у майже 2.5 млрд футів (понад 3 млрд долл.) за 2022 рік.
Після такої хвилі соціально-політичної підтримки з провідних країн Євросоюзу, та титанічних зусиль українців, які довели своє право на існування поза межами імперіалістичних планів кремлівського диктатора, у «велику гру» вступили десятки інших країн Європи, зробивши свої «ставки» на вільну Україну.
Піковою точкою фактичного загальноколективного рішення щодо підтримки України стали висвітлені жахи після деокупації Київської області. Те, що коїли російські військові-злочинці в Бучі, Бородянці та Ірпені, облетіло перші шпальти найвідоміших світових видань. Водночас, надгучні заголовки дали нове визначення нелюдським вчинкам армії російських варварів – рашизм.
Після цього фінансова та технічна підтримка європейської політичної спільноти зросла в рази, і сумарно склала суму в понад 150 мільярдів євро протягом повномасштабної війни. Такі суми навіть важко уявити. Втім, насправді ціна української свободи є непомірною навіть з такими фінансовими величинами.
Лише на сьогодні збитки від збройної агресії Російської Федерації на території нашої держави сягають 400 мільярдів євро, і ця сума невпинно зростає щодня. Щодня російські бомбардування забирають десятки українських життів. Щогодини окупаційні війська випускають по українській території в середньому 40 ракет різного типу.
Втім, ніщо не лякає українців, які наполегливо стоять на своєму. Вони вірять не тільки в подальше існування та процвітання своєї держави, вони прагнуть перемоги та повної деокупації загарбаних ворогом територій.
Нам потрібна зброя, а не таксі
Вільні країни Євросоюзу сьогодні не можуть існувати без вільної України, адже російська агресія є найбільшою загрозою для Європи з часів Другої світової війни. Єдиним, прийнятним для українців і демократичного світу, сценарієм є перемога України та її подальший розвиток, як демократичної європейської держави, керованої верховенством прав та обов’язків людини та громадянина. Сьогодні таке бачення глобальної військово-політичної кризи дедалі частіше звучить з трибун в залах Європарламенту, НАТО, ООН та від сотень провідних світових лідерів, які масштабують політичний альянс довкола підтримки нашої держави.
Минулий рік став своєрідним феноменом в сучасній світовій історії, адже ніколи жодна з країн не протистояла противнику, чисельність війська, технічного забезпечення та масштаби якого перевищують її власні в сотні разів. Однак, Україна стійко витримала чимало випробувань на шляху до повного звільнення та перемоги, і створила нищівну для російської армії європейську безпекову взаємодію.
Наразі у десятків країн-союзниць склалося чітке бачення того, яким саме чином Україна стратегічно позбавляє ворога всіх шансів не тільки на перемогу, але й на подальше існування без істотних втрат. Перші, суттєві для Росії, руйнівні поштовхи в військовому та економічному планах стали помітні завдяки колективній згуртованості та рішучості політичних партнерів. Санкції та всебічна підтримка українських союзників далися в знаки, і країна-агресорка вперше за довгий час почала говорити не про перемогу, чи замороження конфлікту, а про можливість поразки, чи навіть взяття українськими військами своїх територій.
І це є нашою заслугою, адже Україна щодня, впродовж багатьох років, безупинно бореться за процвітаючу, мирну та демократичну Європу для всіх. Так, як у 2013 році, так і у 2022 – українська спільнота повторно показала, що вона готова до того, аби відстоювати своє право бути разом з Європою та окремо від Росії. Все, що нам було потрібно тоді й зараз – не квиток в кращі місця, а зброя та фінансова підтримка для подальшого спротиву. Саме тому місією країн Євросоюзу наразі є перемога України та нищівна поразка Російської Федерації.