Стосунки між Польщею та Україною завжди були складними. Коли росія напала на Україну, солідарність та спільна єдність стали національними пріоритетами. Протягом тривалого періоду польський уряд пишався своєю підтримкою України.
Але все змінилось після того, як Польща прийняла одностороннє рішення продовжити ембарго на імпорт українського зерна, ігноруючи рішення Євросоюзу. Фактично Польща порушила угоди, повернулася до своєї класичної політики щодо України. Особливо це стало помітним під час святкування ювілею Волині. Відмову Президента України вибачитися перед Польщею, остання сприйнялася як невдячність з боку України.
Під час прес-конференції в Нью-Йорку на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, президент Дуда відзначився заявою, що свідчить про ігнорування прав українців та спробу Польщі отримати користь в справі українського зерна. Він принизливо порівняв дії України із потопельником. Також польський уряд через речника Пьотра Мюллера оголосив про намір скасування соціальної підтримки для українців, які відчайдушно шукали у Польщі притулок після агресії росії.
Одіозною є заява прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького про припинення військової допомоги Україні, та намагання обмежити співпрацю України з Німеччиною. І це в той час, коли ряд Європейських країн почали ігнорувати допомогу Україні, шукаючи любий привід для відмови допомоги нам. Цинізм полягає у тому, що допомогу намагаються скоротити в той час, коли Україні вона найбільш необхідна.
Незважаючи на те, що говорять поляки, ідеологія минулої величі їх приваблює до сьогодні, тож вони завзято рухаються в напрямку відтворення Річі Посполитої. Польща має амбіції стати головною державою регіону, що дозволить їй диктувати умови Німеччині. У цьому контексті Україна для Польщі набуває особливого значення. Тут можна розгледіти пояснення, щодо останньої заяви стосовно наближення України до Німеччини. Польща висловлює попередження президенту Зеленському, що така співпраця не входить до її інтересів.
Польська риторика щодо відносин України з Німеччиною набуває особливого значення, якщо згадати, що частина України, а саме Галичина, століттями була частиною «німецького культурного простору». Традиційні зв’язки з котрим зруйнували поляки, окупував територію королівства Галіції та Лодомерії. Порушуючи міжнародні зобов’язанням щодо створення автономії в Східній Галичині, Польща застосувала репресії проти населення, яке ще вчора мало громадянство Австрії. Цей злочин проти людяності має свою історичну назву – Пацифіка́ція у Галичині.
Проте полякам важливо розуміти, що сучасність відрізняється від XV століття – Річ Посполита давно в минулому. Україна – суверенна держава, і українці мають право визначати власні шляхи та політичне партнерство. Польща не повинна вживати таких дій проти України, яка бореться з російською агресією. Ми захищаємо себе від “старшого брата” не для того, щоб мати “старшу сестру”, яка буде диктувати нам, як вибачатись, з ким дружити, та кого визнавати національним героєм.
На жаль, для партії, яка управляє Польщею, збереження власної влади має вищий пріоритет, ніж виживання України.
Віталій Махинько
Голова ГО “Європейська Галичина”