Європейський Союз не може дозволити собі ігнорувати військову агресію Росії проти України, підтримуючи економіку терористів. Послідовність дій ЄС мають бути справедливими та принциповими, незалежно від торговельних зав’язків та прибутків. Європейський Союз, з одного боку, підтримує Україну, яка бореться за свою територіальну цілісність та суверенітет. З іншого боку – досі укладає угоди та торгує з Росією, яка безжалісно проводить війну проти України.
Якби Росія прийшла з війною до однієї з країн ЄС, безперечно, інші члени Євросоюзу діяли б більш радикально. Але чому тоді ЄС дозволяє собі такі компроміси? Чому не застосовуються санкції проти Росії, які б зовсім перекрили цей зловісний потік доходів?
Європейські компанії знають, що Росія може заплатити великі гроші за їхню продукцію, і це стає вагомою перевагою для них. Також країни ЄС досі не позбавилися залежності від російського енергетичного сектору, попри те, що це нагальне питання для вирішення.
Заборона експорту українського зерна суходолом – ще один неприйнятний приклад безладдя дипломатичних компромісів, які тягнуться нескінченно. 15 вересня наближається завершення терміну обмежень на експорт деяких видів української сільгоспродукції до Європейського Союзу. Це питання стало об’єктом суперечливих думок та різних підходів з боку країн-членів ЄС. Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія активно підтримують ідею продовжити заборону на експорт українського зерна суходолом. Така ситуація неприпустима. Знову-таки, економічні інтереси взяли верх над принципами правосуддя та демократії.
Вето на експорт українського зерна суходолом не лише обмеження для України. Такі дії європейських країн призведуть до складної ситуації на ринках та можуть підірвати стабільність в аграрному секторі. Крім того, ЄС цинічно ігнорує те, що Україна прагне розвивати взаємовигідні стосунки та продовжувати свою співпрацю з партнерами в європейському сільському господарстві.
Країни ЄС мають унікальну можливість вплинути на Росію через припинення торгівлі. Наслідки можуть бути відчутними навіть у короткостроковій перспективі, це допоможе припинити агресію та розв’язати війну в Україні.
Компроміси, які жертвують принципами заради короткострокових економічних інтересів, мають високу ціну для майбутньої безпеки та стабільності. ЄС повинен припинити двозначну гру та відмовитися від власної вигоди та економічного сприяння путінського режиму. Такі дії вимагають сміливості та рішучості, але лише так можна дійти до української перемоги та стабільності в Європі та у світі, загалом.