Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен, більше відомий в Україні як Василь Вишиваний – політик і військовий, літератор, полковник Армії Української Народної Республіки та представник австрійської монархічної родини, який став українським патріотом й активним учасником подій Української революції початку XX століття.
Вільгельм фон Габсбурґ походив із імператорського роду Габсбурґів, який правив в Австро-Угорщині. Він з’явився на світ 10 лютого 1895-го, в родинному маєтку неподалік міста Пула на острові Люссін (Далматія, нині територія Хорватії). Його батьком був ерцгерцог Карл Стефан, а сам Вільгельм – троюрідний племінник тогочасного імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І. У родині панували полонофільські настрої, але юнак не поділяв їх від самого початку. Одного разу він сам поїздом вирушив на Гуцульщину та кілька днів мешкав у заможного гуцула Дмитра Доник-Шекерика. Із цього почалося його знайомство з українською культурою.
Освіту Вільгельм фон Габсбурґ здобув у реальному училищі Відня, потім у Терезіанській військовій академії міста Вінер-Нойштадт – найдавнішому у світі військовому навчальному закладі. Ще замолоду відвідав багато країн в Европі, Азії, Америці, завітав і до Австралії. Такі “освітні подорожі” вважалися нормою для представників монархічних родів. Тоді ж юнак зацікавився українською літературою, читав “Історію України” Михайла Грушевського, твори Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Гната Хоткевича, Івана Франка, Василя Стефаника.
Оскільки з 21-річного віку Вільгельм, як і всі інші Габсбурґи, став членом австрійського парламенту, він налагодив тісні зв’язки з авторитетними українськими діячами, які перебуватимуть на чільних ролях у революційні роки – Євгеном Петрушевичем, Костем Левицьким, Миколою Васильком. Вільгельм посприяв тому, щоби відомий український вчений Іван Горбачевський дістав призначення міністром охорони здоров’я австрійського уряду.
Із 1915 року Вільгельм фон Габсбурґ служив офіцером у австрійському війську під час Першої світової війни. Один із підлеглих-українців родом із Золочівського повіту Львівщини подарував йому вишивану сорочку, яку ерцгерцог почав носити. Невдовзі в середовищі українських патріотів його почали знати під псевдонімом Василь Вишиваний.
Після укладення Брест-Литовського миру війська Німеччини й Австро-Угорщини на запрошення уряду Української Народної Республіки почали наступ в Україну, звільняючи її від більшовицьких загарбників.
У березні 1918 року Вільгельм фон Габсбурґ отримав призначення командувати військовою групою австрійської армії, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців. Через Тернопіль він прибув до Одеси, а потім до Миколаєва. Весна та літо промайнули на теренах Херсонщини й Запоріжжя. У цей період Василь Вишиваний вважався конкурентом Павла Скоропадського й претендентом на політичну владу в Україні. Проте цей проєкт не міг розглядатися всерйоз протягом тривалого часу, оскільки Німеччина рішуче підтримувала Павла Скоропадського на чолі Української Держави.
Учасники свята запорожців у Парижі, 1937 рік.У другому ряді четвертий справа – Василь Вишиваний
Восени 1918-го Вільгельм разом із січовими стрільцями відбув на Буковину, до Чернівців. Після повалення Гетьманату він налагодив зв’язки з керівництвом відновленої УНР. Отримав ранг полковника в українській армії, служив у Головному управлінні Генерального Штабу. Займався створенням військових навчальних закладів та підтриманням контактів із військовими місіями західноєвропейських країн.
Але 1920 року цій службі настав край – Василь Вишиваний негативно поставився до Варшавського договору між УНР і Польщею, який визнавав приналежність Галичини й Волині до останньої. На цьому тлі поглибився його конфлікт із батьком, який орієнтувався на Варшаву та мріяв про польську корону.
Після повернення до Відня Василь підтримував зв’язки з українською політичною еміграцією і навіть спробував себе в царині красного письменства. 1921 року побачила світ його зібрка українськомовних поезій “Минають дні”, присвячена загиблим за Україну борцям. Серед опублікованих творів є поезія “До збруї!”:
До збруї! До збруї стрільці! Зірвіться, ламайте кайдани! З’єднаються з вами покійні брати, І згояться народні рани… До збруї! До збруї стрільці! Товаришів рідних згадайте, Що мріють про волю в холодній землі Всі сили до бою з’єднайте! До збруї! До збруї стрільці! Велика Вкраїна повстане І в купелі крови воскреснуть мерці І радість до краю загляне. До збруї! До збруї стрільці! І рідну країну спасайте! Повстаньте як вірні козацькі сини, Героями в хату вертайте!
Хоча активної участі в українській політиці колишній ерцгерцог не брав, це все одно не врятувало його від прискіпливої уваги з боку сталінських спецслужб після Другої світової війни.
26 серпня 1947 року його заарештовали у Відні та звинуватили в шпигунстві й контактах з Організацією українських націоналістів. Василя Вишиваного вивезли до Лук’янівської в’язниці Києва, де він і помер 18 серпня 1948 року від туберкульозу. Реабілітований посмертно тільки в 1989-му.
Бронзове погруддя Василю Вишиваному у Києві, відкрили на День вишиванки 20 травня 2021 року.
У сучасній Україні на честь Василя Вишиваного названо вулиці в Києві, Івано-Франківську, Чернівцях, Кам’янці-Подільському, Запоріжжі, Первомайську, площу у Львові, провулок в Одесі. У 2021 році в столиці України встановили погруддя австрійському архікнязю – Василю Вишиваному. Життя та діяльність цієї непересічної людини і великого українця детально розглянуті в дослідженні істориків Юрія Терещенка і Тетяни Осташко “Український патріот із династії Габсбурґів”.